У країнах Європейського Співтовариства, згідно з європейськими стандартами, Регламентами, Рішеннями та Директивами, існують певні обмеження щодо застосування у виробництві матеріалів. Ці обмеження введені виключно з точки зору безпеки застосування кінцевого продукту. Крім обмежень щодо застосування, в Європейському Союзі існують жорсткі заборони на певні інгредієнти та сировину, такі як азбест у будь-якому вигляді, існують обмеження або заборона щодо застосування різних хімічних речовин (фталати в дитячих іграшках) та обмеження щодо застосування в певних виробах продуктів вторинної переробки.
Практично по кожній Директиві ЄС, пов'язаній з обов'язковою сертифікацією з правом маркування продукції знаком СЕ, існують обмеження щодо застосування сировини і матеріалів. Ці обмеження накладають відповідальність на виробників різної продукції не тільки щодо безпеки в області здоров'я людини, але і щодо безпеки кінцевого продукту при експлуатації в різних умовах, які (умови) можуть привести до аварії або техногенної катастрофи.
У Європейському Союзі заборони та обмеження щодо застосування різних хімічних речовин і матеріалів дещо відрізняються від норм СНД, в ЄС ці обмеження визначені законом однозначно і не мають подвійного тлумачення.
Загалом, Європейський Союз зобов’язав виробників нести відповідальність за безпеку своєї продукції. Виробники несуть відповідальність за забезпечення відповідності своєї продукції вимогам безпеки, охорони здоров’я та захисту навколишнього середовища. Імпортери також мають свої власні зобов’язання та вимоги.
Правила та вимоги до продукції можуть змінюватися з часом, а це означає, що умови виведення продукції на ринок також можуть змінюватися. Експортери повинні переконатися, що вони відповідають будь-яким новим/зміненим вимогам, що діють на момент виведення продукції на ринок.
Виробники повинні відстежувати нормативно-правову базу ЄС та оновлювати технічну документацію та/або декларацію відповідності за необхідності у разі виникнення змін, навіть якщо ця сама продукція вже була випущена на ринок раніше.
Продукція повинна відповідати чинним вимогам ЄС на момент розміщення на ринку.
Дата виходу продукту на ринок є важливою інформацією для визначення того, чи поширюються на нього певні вимоги.
Слід зазначити, що поняття «розміщення на ринку» стосується окремого фізичного продукту, а не типу продукту, незалежно від того, чи виробляється продукт у вигляді одиничного екземпляра, чи серійно.
Набрання чинності певних вимог означає, що вони застосовуються лише до продукції, яка надійшла на ринок після набрання цими вимогами чинності, і не поширюються зворотно на продукцію, яка вже перебуває на ринку ЄС.
