Роль уповноваженого представника в рамках схеми маркування CE для будь-якої продукції в Європейському Союзі часто розуміється неправильно. Це відбувається в першу чергу тому, що Директиви ЄС і різні Керівництва до Директив не завжди містять явного вказівки на те, що виробники повинні мати уповноваженого представника. Керівництва, Директиви та Регламенти написані в першу чергу для громадян і компаній ЄС, а в другу — для тих, хто знаходиться за межами ЄС.
Виробники за межами ЄС повинні призначити уповноваженого представника або відкрити офіс. Authorised Representatives (AR) служить точкою контакту для національних органів, відповідальних за нагляд за ринком і розслідування випадків невідповідності.
Уповноважені представники несуть юридичну відповідальність в певних межах, зберігають технічне досьє та декларацію про відповідність.
Контракт з виробником може включати різні завдання, такі як зберігання документації, доступної для інспекції, та співпраця з органами влади щодо коригувальних дій. Для виробників з країн, що не входять до ЄС, використання AR є обов'язковим для забезпечення відповідності вимогам ЄС. Ця вимога підтримується такими законодавчими актами, як Директиви та Регламент (ЄС) 2019/1020.
Розуміння ролі AR має вирішальне значення для орієнтації в правилах ЄС та забезпечення відповідності вимогам доступу на ринок.
