Матеріали та вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами, повинні бути марковані. У разі, якщо виріб передається харчовим підприємствам, достатньо, якщо маркування міститься в документації. Всі самі матеріали повинні мати як мінімум етикетку простежуваності.
Відповідно до Регламенту (ЄС) 1935/2004 обов'язкове маркування контактних матеріалів, що продаються споживачам, включає:
• Слова «для контакту з харчовими продуктами» або конкретне зазначення на їх використання;
• При необхідності слід дотримуватися спеціальних інструкцій для безпечного та належного використання;
• Ім'я або торговельне найменування, а також у будь-якому випадку адреса або зареєстрований офіс виробника, переробника або продавця, відповідального за розміщення на ринку, встановленому в межах Співтовариства;
• Відповідне маркування або ідентифікація для забезпечення простежуваності матеріалу або виробу;
• У разі активних матеріалів і виробів — інформація про дозволене використання або види використання та інша відповідна інформація, така як назва і кількість речовин, що виділяються активним компонентом.
Якщо інтернет-магазин пропонує споживачам виріб, що контактує з харчовими продуктами, то вони повинні бути марковані відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) 1935/2004. Оскільки це споживчий продукт, маркування повинно бути мовою країни поставки.
Контактні матеріали завжди є так званими машинно-чистими і обов'язково відповідають всім критеріям чистоти, необхідним для контакту з харчовими продуктами. Найголовніше — це інструкція з їх правильного використання. Передбачуване використання не може бути обмежене, якщо воно включає міграцію концентрацій важких металів.
Символ склянки і виделки — це символ, зазначений у Додатку II до Рамкового регламенту (ЄС) 1935/2004, який може використовуватися для вказівки використання контактного матеріалу для контакту з харчовими продуктами. Його використання є добровільним, і придатність для контакту з харчовими продуктами може бути також вказана іншими способами, такими як інші подібні символи, текстом «для контакту з харчовими продуктами», шляхом позначення контактного матеріалу відповідно до його використання, наприклад, за допомогою маркування.
